певний
пе́вний
-а, -е.
1》 Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.).
2》 Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний.
3》 Точно визначений, визначуваний.
|| Виділений, призначений для чого-небудь.
|| Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного.
Певна річ — а) уживається як стверджувальне словосполучення, що відповідає знач. сл. звичайно, без сумніву; б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає знач. сл. само собою зрозуміло, звичайно, без сумніву.
4》 із спол. що, чи, а також у чому, рідко чого, на чому. Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений.
|| із сл. у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої можливості.
|| у кому. Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь.
|| за кого, що і без додатка. Який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний.
|| Який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний.
|| до чого, рідко. Наполегливий, стійкий.
Будь певний; Будьте певні — уживається для переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності чогось.
5》 Який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний.
|| Незмінний, постійний.
|| Який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий.
6》 Точно не визначений; якийсь.
|| Деякий, незначний.
Значення в інших словниках
- Певний — Пе́вний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- певний — (крок) твердий, чіткий; (факт) достеменний, безсумнівний, вірогідний; (день) визначений; (за кого) спокійний, впевнений; (чоловік) вірний, надійний, незрадливий; (успіх) ґарантований, забезпечений; (крах) неминучий; (час) якийсь, деякий. Словник синонімів Караванського
- певний — див. вірний Словник синонімів Вусика
- певний — ПЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). Її рухи були певні, а очі темно-сині, .. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (О. Кобилянська); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- певний — пе́вний надійний, випробуваний, незрадливий (м, ср, ст): Цей чоловік цілком певний, можете йому довіряти (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- певний — Не кажи гоц, поки не перескочиш. Не хвались наперед нічим, поки діло не скінчене. Нічого нема певного в цім житті, лиш податок і смерть. За податок відвічає майно, а смерти ніяк не оминути. Приповідки або українсько-народня філософія
- певний — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
- певний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
- певний — Пе́вний, -на, -не кого, чого; в кому, в чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- певний — ПЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) Її рухи були певні, а очі темно-сині,.. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (Коб., І, 1956, 441); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (Сос. Словник української мови в 11 томах
- певний — Пе́вний, -а, -е 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Словник української мови Грінченка