певний

ПЕ́ВНИЙ, а, е.

1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.)

Її рухи були певні, а очі темно-сині,.. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (Коб., І, 1956, 441);

Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (Сос., І, 1957, 157).

2. Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний.

В книжках для народного читання краще наводити певні факти, а не гіпотези (Гр., Перед.. світом, 1907, 225);

Найбільш певний діалектний матеріал здобувається мовознавцями-діалектологами шляхом безпосереднього спостереження і записування (Нариси з діалектології.., 1955, 181).

3. Точно визначений, визначуваний.

Мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Л. Укр., V, 1955, 334);

Позаду, на певній відстані, йшло кілька наближених, а поряд,теж трохи позаду, царя супроводив одягнутий за формою старий гладкий міністр землеробства і державного майна (Довж., І, 1958, 395);

— Я будував декорацію, обраховуючи її на певну точку знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29);

// Виділений, призначений для чого-небудь.

[Кречет:] В лікарні є певні дні, коли дозволяють одвідувати хворих (Корн., І, 1955, 111);

// Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного.

Він [П. К. Саксаганський] сам оповідав, що в одній п’єсі спробував був точно скопіювати певного свого знайомого (Рильський, III, 1956, 338);

Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Смолич, І, 1958, 75);

Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її.. для характеристики певних політичних явищ (Рад. літ-во, 1, 1963, 19).

Пе́вна річ:

а) уживається як стверджувальне словосполучення, що відповідає знач. слів звичайно, без сумніву.

[Мелхола:] І вона римлянка? [Хуса:] Та певна річ! (Л. Укр., III, 1952, 150);

б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає знач. слів само собою зрозуміло, звичайно, без сумніву.

На кормі — руль, перед рульовим місцем — підойми управління, — адже човен був, певна річ, моторний (Смолич, II, 1958, 43).

4. із спол. що, чи, а також у чому, рідко чого, на чому. Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається у чомусь; упевнений.

Іван був задоволений з себе і з касієра, був майже певний, що все піде йому добре (Фр., І, 1955, 99);

[Антоніо:] Ви певні в тім, що се його домівка? [Магістер:] Тут помилки ніяк не може бути (Л. Укр., III, 1952, 111);

Всі, хто слухав Щорса, були певні перемоги над ворогом (Десняк, Вибр., 1947, 193);

Нарешті таки знайшов Вас, дорогий пане Володимире, бо листа не дістав і не був певний, чи мої картки дійшли до Вас (Коцюб., III, 1956, 360);

// із сл. у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої можливості.

Олесь Васильович ніколи не був певний у собі (Донч., VI, 1957, 631);

З Галочкою, стрункою і квітучою, як молода яблунька, танцює статечний, певний себе, не юний.. чоловік (Ю. Янов., І, 1958, 621);

// у кому. Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь.

Марта ревнувала Антіна [Антона].. Вона не була певна у ньому (Коцюб., II, 1955, 305);

// за кого, що і без додатка. Який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний.

Вона зарум’янилася й запротестувала. — О, ні!.. Я найпевніша тоді, як їдеш ти зо мною (Коб., III, 1956, 57);

[Градов:] Літака на велике випробування випускаємо. Все перевірити треба. Певним треба бути (Собко, П’єси, 1958, 242);

Ми певні за свою судьбу, Бажаєм всім так жити! (Воскр., Недарма.., 1950, 12);

// Який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний.

З рабським ушанованням [ушануванням] розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та й ще таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів (Фр., VI, 1951, 64);

Зовсім небагато й пробув на каналі, а вже з’явилося в ньому щось певне, владне, розставивши ноги, твердо стоїть на землі Кузьма-каналобудівник (Гончар, Тронка, 1963, 188);

// до чого, рідко. Наполегливий, стійкий.

Поете! Шлях твій повен труду, Не жди відрадості, о — ні… Конать тобі до віку-суду, Сховавши слізоньки дрібні. Але борись, до цілі певний, Напроти темряви ставай (Граб., І, 1959, 200).

Будь пе́вний; Бу́дьте пе́вні — уживається для переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності чогось.

Будь певний, — що можна, все буде зроблене (Л. Укр., V, 1951, 19);

— Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються (Тют., Вир, 1964, 153);

Пе́вна рука́ у кого: а) хтось має вправну, натреновану руку;

б) хтось має тверду волю, владний характер.

Знов я дивую майстрові, що вмів Такою певною вести рукою Свавольне панство (Рильський, І, 1960, 261);

Пе́вне о́ко у кого — хтось має здатність правильно визначати відстань, влучати в ціль.

Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно, рушницю ніс, мов пір’їнку (Перв., Невигадане життя, 1958, 247).

5. Який заслуговує повного довір’я, на якого можна покластися; вірний.

Ціла виборча робота повинна бути лиш така, що священик у своїм селі має постаратися про вибір певного чоловіка на виборця і написати йому картку.. Цей певний чоловік має бути той, хто безумовно піде за порадою священика (Март., Тв., 1954, 167);

Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 340);

В роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею, і найпевнішим опертям у житті (Гончар, Дорога.., 1953, 8);

// Незмінний, постійний.

Все чогось шукає іншого людина… Поцілунки щирі… де їх дальший слід! Що на світі певне? За зміною зміна… Це вже з роду в рід! (Граб., І, 1959, 497);

// Який обов’язково буде, здійсниться, відбудеться; який обіцяє сподіваний результат.

Поміж возами нігде стать: Неначе в ірій, налетіло З Смілянщини, з Чигирина Просте козацтво, старшина, На певне діло налетіли (Шевч., 1, 1951, 100);

Не пеняйте на мене, добродію, що я на сей раз не даю певного слова (Мириий, V, 1955, 362);

Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (Донч., VI, 1957, 58);

// Який з необхідністю витікає з обставин, що склалися; неминучий.

[Міріам:] Дух мене сюди завів на певну згубу. Ну, що ж! нехай! Мені тут гинуть краще, ніж в іншім місці (Л. Укр., II, 1951, 109);

Один з офіцерів порадив залишити його [угорця] в засідці на крайньому глухому фланзі батальйону. Це була певна смерть (Гончар, ІІІ, 1959, 109).

6. Точно не визначений; якийсь.

Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (Коцюб., І, 1955, 323);

Полк мав просуватися вперед окремими загонами і дрібними групами і, можливо, діяти певний час децентралізовано (Гончар, III, 1959, 96);

// Деякий, незначний.

Звичайно, дядькова звістка вже вносила певні корективи, проте схема лишалась та сама (Головко, II, 1957, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Певний — Пе́вний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. певний — (крок) твердий, чіткий; (факт) достеменний, безсумнівний, вірогідний; (день) визначений; (за кого) спокійний, впевнений; (чоловік) вірний, надійний, незрадливий; (успіх) ґарантований, забезпечений; (крах) неминучий; (час) якийсь, деякий. Словник синонімів Караванського
  3. певний — див. вірний Словник синонімів Вусика
  4. певний — -а, -е. 1》 Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2》 Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3》 Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. певний — ПЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). Її рухи були певні, а очі темно-сині, .. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (О. Кобилянська); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  6. певний — пе́вний надійний, випробуваний, незрадливий (м, ср, ст): Цей чоловік цілком певний, можете йому довіряти (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. певний — Не кажи гоц, поки не перескочиш. Не хвались наперед нічим, поки діло не скінчене. Нічого нема певного в цім житті, лиш податок і смерть. За податок відвічає майно, а смерти ніяк не оминути. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. певний — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
  9. певний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
  10. певний — Пе́вний, -на, -не кого, чого; в кому, в чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. певний — Пе́вний, -а, -е 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Словник української мови Грінченка