1. Словник української мови Грінченка

переказувати

Переказувати, -зую, -єш

сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.

1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна. Кв.

2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Чуб. V. 684. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Чуб. V. 415. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.

3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні! Рудч. Ск. I. 116.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переказувати — перека́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переказувати — Переповідати, ОПОВІДАТИ, розповідати, (іншими словами) перефразовувати; (привіт) передавати, засилати; тлк. 3 ос. мн. ПЕРЕКАЗУЮТЬ, кажуть. Словник синонімів Караванського
  3. переказувати — див. кликати; повідомляти Словник синонімів Вусика
  4. переказувати — [пеиреиказуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. переказувати — -ую, -уєш, недок., переказати, -ажу, -ажеш, док., перех. 1》 кому, до кого і без додатка. Передавати кому-небудь, сповіщати когось на словах або в листі про доручення, прохання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переказувати — ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., кому, до кого, що і без дод. 1. Передавати кому-небудь, доводити до чийого-небудь відома на словах або в листі доручення, прохання і т. ін. Довго ховалася Марта од усіх: .. Словник української мови у 20 томах
  7. переказувати — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
  8. переказувати — Перека́зувати, -ка́зую, -зуєш; переказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -жуть ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. переказувати — ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., перех. 1. кому, до кого і без додатка. Передавати кому-небудь, доводити до чийого-небудь відома на словах або в листі доручення, прохання і т. ін. Довго ховалася Марта од усіх:.. Словник української мови в 11 томах