1. Словник української мови Грінченка

перепочивати

Перепочива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепочивати — перепочива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепочивати — див. ВІДПОЧИВАТИ, о. розгинати спину. Словник синонімів Караванського
  3. перепочивати — див. відпочивати Словник синонімів Вусика
  4. перепочивати — -аю, -аєш, недок., перепочити, -ину, -инеш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепочивати — ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. перепочивати — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. перепочивати — ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін. Словник української мови в 11 томах