перервати
Перерва́ти, -ся
см. переривати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перервати — перерва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перервати — див. переривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перервати — Перерва́ти, див. перерива́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перервати — ПЕРЕРВА́ТИ див. перерива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- перервати — перегриза́ти / перегри́зти го́рло (горля́нку) кому і без додатка. 1. Непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- перервати — ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док. Словник синонімів української мови
- перервати — ПЕРЕРВА́ТИ див. перерива́ти¹. Словник української мови в 11 томах