перервати

перегриза́ти / перегри́зти го́рло (горля́нку) кому і без додатка. 1. Непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін. — Ой, що тепер роблять люди… Горло один одному перегризають за шматок хліба… (З. Тулуб); Він також уже знав про втечу опришка і чекав .. Ой чекав! Як звір у клітці, бігав по хаті — мало!.. Вибіг надвір, крутився .. поміж смереками. Попадися йому тепер хто під руки — горло перегриз би (Г. Хоткевич); Годину тому він готовий був перегризти горло кожному, хто б сказав, що оунівці насміляться сунутися на Круту гору (М. Ю. Тарновський); А ти ж гадав, він за бідноту вболіватиме? Та це такий вовк, що всім би нам горлянку перегриз (А. Шиян). поперегриза́ти горля́нки (про всіх або багатьох). І Каргатові твоєму, і тобі разом з ним горлянки поперегризаю, якщо в Лори хоч одна сльозинка впаде через нього (Ю. Шовкопляс); — Вони сподіваються, що ми на Україні поперегризаємо самі собі горлянки, щоб голими руками тоді нас патрати (Іван Ле). перерва́ти горля́нку. Санька любила брата з ревністю ведмедиці. Кожному, хто смів його ображати, вона ладна була перервати горлянку (Григорій Тютюнник). 2. Настирливо, наполегливо, часто не гребуючи будь-якими засобами, домагатися свого. Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам (В. Кучер); Багрич вірив Алієву. Так, цей справді доведе, переконає, доб’ється правди. Він перегризе горло, відстоюючи — не своє особисте, а інтереси народу, держави (Л. Дмитерко); Ех, коли б вернути час розподілу, він би вже не ховався за спини, очікуючи, коли його покличуть та скажуть: “Ось що лишилося, вибирайте!..” Він би розштовхав їх ліктями, горло перегриз… (В. Дрозд).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перервати — перерва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перервати — див. переривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перервати — Перерва́ти, див. перерива́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перервати — ПЕРЕРВА́ТИ див. перерива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. перервати — ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док. Словник синонімів української мови
  6. перервати — ПЕРЕРВА́ТИ див. перерива́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. перервати — Перерва́ти, -ся см. переривати, -ся. Словник української мови Грінченка