1. Словник української мови Грінченка

переступ

Переступ, -пу

м.

1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273.

2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней. Мнж. 188.

3) раст. Brionia alba. Лв. 97. см. перелаз.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переступ — пере́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. переступ — -у, ч. 1》 заст. Злочин, порушення закону. 2》 діал. Уступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переступ — ПЕРЕ́СТУП, у, ч. 1. заст. Злочин, порушення закону. Мати докази переступу. 2. діал. Уступ. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в'ючись гадюками по ровах (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. переступ — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Словник синонімів української мови
  5. переступ — ПЕРЕ́СТУП, у, ч. 1. заст. Злочин, порушення закону. Мати докази переступу. 2. діал. Уступ. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в’ючись гадюками по ровах (Мирний, І, 1954, 343). Словник української мови в 11 томах