переступ

Значення в інших словниках

1. переступ — пере́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. переступ — ПЕРЕ́СТУП, у, ч. 1. заст. Злочин, порушення закону. Мати докази переступу. 2. діал. Уступ. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в'ючись гадюками по ровах (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. переступ — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Словник синонімів української мови
4. переступ — ПЕРЕ́СТУП, у, ч. 1. заст. Злочин, порушення закону. Мати докази переступу. 2. діал. Уступ. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в’ючись гадюками по ровах (Мирний, І, 1954, 343). Словник української мови в 11 томах
5. переступ — Переступ, -пу м. 1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273. Словник української мови Грінченка