1. Великий тлумачний словник сучасної мови

переступати

переступа́ти

-аю, -аєш, недок., переступити, -ступлю, -ступиш; мн. переступлять; док.

1》 перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися на іншому боці чого-небудь.

|| перен. Переборювати, долати які-небудь труднощі, неприємності і т. ін.

|| перен. Змінювати визначену наперед послідовність дій, заходів; переходити до іншого, іноді обминаючи, пропускаючи щось проміжне.

2》 тільки док., неперех., у сполуч. зі сл. за поріг, за двір і т. ін. Вийти з приміщення, з двору і т. ін. Образно: а) виходити куди-небудь із чогось, через щось; б) міняти місцеперебування.

3》 перех. і неперех. Ступаючи, переміщуватися з місця на місце.

|| тільки недок., по чому і без додатка, також у сполуч. зі сл. ногами, ніжками і т. ін. Не стояти спокійно на місці, рухатися.

4》 неперех., у сполуч. зі сл. з ноги на ногу, з однієї ноги на іншу. Стоячи на місці, спиратися навперемінно то на одну, то на іншу ногу; переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу; переминатися.

5》 перех., у сполуч. зі сл. дорогу, шлях і т. ін., перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь; заважати комусь що-небудь робити; не допускати чогось.

6》 перех. і неперех., перен. Не зважати на що-небудь, нехтувати чимсь. Переступити слово.

|| Порушувати закон, правило і т. ін.

7》 перех., у сполуч. зі сл. межа, грань і т. ін., перен. Переходити межу чого-небудь; виходити за межі відомого або дозволеного, прийнятого.

8》 перех. і неперех., перен. Переходити яку-небудь кількісну або якісну межу.

|| безос.

|| рідко. Приймати іншу віру, переходити до іншого віросповідання.

9》 перех., перен., рідко. Поступатися кому-небудь чимсь.

10》 перех., рідко. Заміняти кого-небудь собою.

11》 тільки док., неперех., перед ким, заст. Завинити, провинитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переступати — переступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переступати — (через що) ступати; (межу) переходити, перетинати, виходити за; (дату) перескакувати; (за поріг) виходити; (ногами) топтати, (з ноги на ногу) перетоптуватися, сов. переминатися; (шлях) заступати, перетинати; (через закон) порушувати що; док. ПЕРЕСТУПИТИ, (перед ким) завинити, прогрішитися. Словник синонімів Караванського
  3. переступати — [пеиреиступатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. переступати — ПЕРЕСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. пересту́плять; док. 1. що і без дод. Роблячи крок, опинятися по другий бік чого-небудь. Проміж оселею хилявся [Пандар], Тини переступав, ховався (І. Котляревський); Рубін .. Словник української мови у 20 томах
  5. переступати — (і) поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти чого, чийого. Зовсім не бути, не бувати де-небудь, у когось і т. ін. — Не наважувалася сказати вголос, що про себе вже вирішила ніколи не переступати порога цього дому (А. Фразеологічний словник української мови
  6. переступати — ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Словник синонімів української мови
  7. переступати — ПЕРЕСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. пересту́плять; док. 1. перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися по другий бік чого-небудь. Проміж оселею хилявся [Пандар], Тини переступав, ховався (Котл., І, 1952, 239); Рубін.. Словник української мови в 11 томах
  8. переступати — Переступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. переступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. Словник української мови Грінченка