1. Словник української мови Грінченка

пестувати

Пе́стувати, -тую, -єш

гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пестувати — пе́стувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пестувати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  3. пестувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. || Потурати чиїм-небудь надмірним вимогам, бажанням, примхам; балувати. 2》 перен. Сприяти розвиткові, зростанню кого-, чого-небудь. 3》 Те саме, що пестити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пестувати — Пе́стувати, -тую, -туєш, -тує = пе́сти́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. пестувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Дбайливо доглядати, з любов’ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах