печалити
Печалити, -лю, -лиш
гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печалити — печа́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- печалити — -лю, -лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. – Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (М. Шеремет); – Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Словник української мови у 20 томах
- печалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. — Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11); — Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Словник української мови в 11 томах