печалити

Печалити, -лю, -лиш

гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печалити — печа́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. печалити — -лю, -лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. – Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (М. Шеремет); – Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Словник української мови у 20 томах
  4. печалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. — Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11); — Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Словник української мови в 11 томах