печалити
ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого.
Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати.
– Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (М. Шеремет);
– Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Душа у вас м'якувата, мов свіжа пампушка, – і вчитель починає сміятись, але його сміх печалить батюшку (М. Стельмах).
◇ (1) Печа́лити се́рце (се́рденько), із запереч. част. не:
а) (чиє) завдавати кому-небудь горя, прикрості, жалю.
– Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! Не печаль Мого ти серця! (Т. Шевченко);
б) сумувати, журитися.
– Не печаль свого серденька, Катре моя мила, годі! (Марко Вовчок);
Ти поїдеш завтра зранку – Їдь і серця не печаль (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печалити — печа́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- печалити — -лю, -лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- печалити — ПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Викликати в кого-небудь сумні почуття, невеселий настрій; засмучувати. — Хай не печалять вас тимчасові невдачі, товариші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11); — Ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Словник української мови в 11 томах
- печалити — Печалити, -лю, -лиш гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк. Словник української мови Грінченка