1. Словник української мови Грінченка

печерник

Печерник, -ка

м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печерник — пече́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. печерник — -а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник, анахорет, відлюдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. печерник — ПЕЧЕ́РНИК, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник. Словник української мови у 20 томах
  4. печерник — САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Словник синонімів української мови
  5. печерник — ПЕЧЕ́РНИК, а, е. 1. Прикм. до пече́ра. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр., III, 1952, 250); *Образно. Словник української мови в 11 томах