печерник
САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі, помираючи від спраги (І. Волошин); — На те місце (пішов священик), де колись стояв скиток пустельника, який проводив увесь час у молитві, пості і мовчанці (М. Стельмах); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (О. Донченко); Раз в літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до Бога (І. Франко); Возлюби мовчання, живи в печерах, як святі отці-печерники (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печерник — пече́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- печерник — -а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник, анахорет, відлюдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печерник — ПЕЧЕ́РНИК, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник. Словник української мови у 20 томах
- печерник — ПЕЧЕ́РНИК, а, е. 1. Прикм. до пече́ра. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр., III, 1952, 250); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- печерник — Печерник, -ка м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156. Словник української мови Грінченка