пильність
Пильність, -ности
ж.
1) Прилежаніе.
2) Безотлагательность, спѣшность.
3) Пристальность.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пильність — (у роботі) ревність, запопадливість, (особливий вияв) невтомність, невсипущість, (при уважному ставленні) уважність, неослабність. Словник синонімів Полюги
- пильність — пи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пильність — [пил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- пильність — -ності, ж. Властивість за знач. пильний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильність — Пи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- пильність — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
- пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56)... Словник української мови в 11 томах