пильність

Пильність, -ности

ж.

1) Прилежаніе.

2) Безотлагательность, спѣшность.

3) Пристальность.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильність — (у роботі) ревність, запопадливість, (особливий вияв) невтомність, невсипущість, (при уважному ставленні) уважність, неослабність. Словник синонімів Полюги
  2. пильність — пи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пильність — [пил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. пильність — -ності, ж. Властивість за знач. пильний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пильність — Пи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  7. пильність — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
  8. пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56)... Словник української мови в 11 томах