пильність
ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹.
За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56);
Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57);
Обдарований незвичайними здібностями, величезною пам’яттю, бистрим і ясним розумом, він із тими вродженими дарами лучив велику пильність і працьовитість (Фр., III, 1950, 29);
Почав [лікар] оглядати хлопця з такою пильністю, як циган оглядає на ярмарку коня: зазирав до рота, у вуха, вивертав повіки (Добр., Ол. солдатики, 1961, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пильність — (у роботі) ревність, запопадливість, (особливий вияв) невтомність, невсипущість, (при уважному ставленні) уважність, неослабність. Словник синонімів Полюги
- пильність — пи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пильність — [пил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- пильність — -ності, ж. Властивість за знач. пильний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильність — Пи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- пильність — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
- пильність — Пильність, -ности ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность. Словник української мови Грінченка