1. Словник української мови у 20 томах

пильність

ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. пи́льний¹.

За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле);

Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (З. Тулуб);

Обдарований незвичайними здібностями, величезною пам'яттю, бистрим і ясним розумом, він із тими вродженими дарами лучив велику пильність і працьовитість (І. Франко);

Почав [лікар] оглядати хлопця з такою пильністю, як циган оглядає на ярмарку коня: зазирав до рота, у вуха, вивертав повіки (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильність — (у роботі) ревність, запопадливість, (особливий вияв) невтомність, невсипущість, (при уважному ставленні) уважність, неослабність. Словник синонімів Полюги
  2. пильність — пи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пильність — [пил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. пильність — -ності, ж. Властивість за знач. пильний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пильність — Пи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пильність — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
  7. пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56)... Словник української мови в 11 томах
  8. пильність — Пильність, -ности ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность. Словник української мови Грінченка