пиндючитися
Пиндючитися, -чуся, -чишся
гл. Важничать, спесивиться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиндючитися — пиндю́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пиндючитися — див. БУНДЮЧИТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- пиндючитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- пиндючитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Те саме, що бундючитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пиндючитися — ПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що бундю́читися. Фесенко ставав в мальовничій позі, переступав з ноги на ногу, пиндючивсь, силкувався бути граціозним в манерах (І. Словник української мови у 20 томах
- пиндючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- пиндючитися — ПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що бундю́читися. Фесенко ставав в мальовничій позі, переступав з ноги на ногу, пиндючивсь, силкувався бути граціозним в манерах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах