планетник

Значення в інших словниках

1. планетник — плане́тник іменник чоловічого роду, істота астроном рідко Орфографічний словник української мови
2. планетник — -а, ч., заст. 1》 Астроном. 2》 Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планетник — ПЛАНЕ́ТНИК, а, ч., заст. 1. Астроном. 2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Іван .. кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М. Словник української мови у 20 томах
4. планетник — АСТРО́ЛОГ (той, хто вгадує майбутнє за розташуванням і рухом небесних тіл), ПЛАНЕ́ТНИК заст. Казали, що він складає гороскопи краще за всіх європейських астрологів (З. Тулуб); — Буде планетником, що знатиме не тільки те, що було, що є, а й що буде (П. Колесник). Словник синонімів української мови
5. планетник — ПЛАНЕ́ТНИК, а, ч., заст. 1. Астроном. 2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог. Іван.. кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, пла-нетників всяких (Коцюб. Словник української мови в 11 томах