1. Словник української мови Грінченка

побліднути

Побліднути, -ну, -неш

гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Мет. 271. Вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побліднути — поблі́днути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побліднути — -ну, -неш, док. 1》 Стати блідим, блідішим. 2》 тільки 3 ос. Втратити яскравість забарвлення; потьмяніти, поблякнути. 3》 тільки 3 ос., перен. Втратити яскравість, виразність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побліднути — ПОБЛІ́ДНУТИ, ну, неш, док. 1. Стати блідим, блідішим. Його губенята поблідли, очі витріщилися (І. Франко); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник). 2. тільки 3 ос. Втратити яскравість забарвлення; потьмяніти, поблякнути. Словник української мови у 20 томах
  4. побліднути — ТЬМЯНІ́ТИ (ставати тьмяним, тьмянішим), ЗАТЬМА́РЮВАТИСЯ, БЛЯ́КНУТИ, МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ), МЕ́РХНУТИ (МЕ́РХТИ), БЛІ́ДНУТИ, БЛІДНІ́ТИ, ГА́СНУТИ, ПОГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ (злегка); МЕРТВІ́ТИ (про світло)... Словник синонімів української мови
  5. побліднути — ПОБЛІ́ДНУТИ, ну, неш, док. 1. Стати блідим, блідішим. Його губенята поблідли, очі витріщилися (Фр., IV, 1950, 30); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Тют., Вир, 1964, 236). Поблі́днути, як кре́йда (полотно́, стіна́ і т. ін. Словник української мови в 11 томах