побліднути
ПОБЛІ́ДНУТИ, ну, неш, док.
1. Стати блідим, блідішим.
Його губенята поблідли, очі витріщилися (І. Франко);
Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник).
2. тільки 3 ос. Втратити яскравість забарвлення; потьмяніти, поблякнути.
[Олеся:] Пташки в саду вже не щебечуть, лист на дереві поблід (М. Кропивницький);
Вітер ущух, погасли привітнії зорі, поблідла блакить нічна (Дніпрова Чайка);
Сніг лежить золотими буграми, Білі зорі і місяць поблід (Т. Масенко).
3. тільки 3 ос., перен. Втратити яскравість, виразність.
Однак надія на панство [у Семена] трохи поблідла, а охота до вчиття й геть-то зменшилась (М. Коцюбинський);
Поблідли давні ідеали, Розвіялись чарівні сни! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побліднути — поблі́днути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побліднути — -ну, -неш, док. 1》 Стати блідим, блідішим. 2》 тільки 3 ос. Втратити яскравість забарвлення; потьмяніти, поблякнути. 3》 тільки 3 ос., перен. Втратити яскравість, виразність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побліднути — ТЬМЯНІ́ТИ (ставати тьмяним, тьмянішим), ЗАТЬМА́РЮВАТИСЯ, БЛЯ́КНУТИ, МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ), МЕ́РХНУТИ (МЕ́РХТИ), БЛІ́ДНУТИ, БЛІДНІ́ТИ, ГА́СНУТИ, ПОГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ (злегка); МЕРТВІ́ТИ (про світло)... Словник синонімів української мови
- побліднути — ПОБЛІ́ДНУТИ, ну, неш, док. 1. Стати блідим, блідішим. Його губенята поблідли, очі витріщилися (Фр., IV, 1950, 30); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Тют., Вир, 1964, 236). Поблі́днути, як кре́йда (полотно́, стіна́ і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- побліднути — Побліднути, -ну, -неш гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Мет. 271. Вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325. Словник української мови Грінченка