1. Словник української мови Грінченка

повертати

Поверта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211. Він так хвостом і повернув. Рудч. Ск. І. 25.

2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. Левиц. І.

3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. Грин. III. 325.

4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Драг. 77. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. Харьк. у. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі. Ком. II. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повертати — (змінювати напрямок руху) повертати, розм. завертати. Словник синонімів Полюги
  2. повертати — поверта́ти 1 дієслово недоконаного виду обертати; звертати поверта́ти 2 дієслово недоконаного виду віддавати розм. Орфографічний словник української мови
  3. повертати — (ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) повертатися; (- стежку) скручувати; (- річку) робити коліно; (назад) завертати; (на зиму) іти; (гроші) віддавати, вертати; (зір) відновлювати; (в рабів) перетворювати, обертати. Словник синонімів Караванського
  4. повертати — I вернути, звертати, обвертатися, обертатися, обкручуватися, повертатися, розвертати, розвертатися Фразеологічні синоніми: брати вліво; брати в ліву руч; брати вправо; брати в праву руч; брати лівобіч; брати ліворуч; брати правобіч; брати праворуч... Словник синонімів Вусика
  5. повертати — I -аю, -аєш, недок., повернути, -верну, -вернеш, док. 1》 перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди-небудь, на когось, щось. || Обертати що-небудь іншим боком. || неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. повертати — ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. кого, що. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка, .. Словник української мови у 20 томах
  7. повертати — ї́хати (поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу). Ставати немолодим; старіти. Безнадійні думки, що не на ярмарок він їде, а з ярмарку — отже, ні на що більше сподіватися, бо все найкраще, всі творчі вершини лишилися десь далеко позаду... (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. повертати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. повертати — ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка,.. повертає в замку ключ (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах