повертати

I

вернути, звертати, обвертатися, обертатися, обкручуватися, повертатися, розвертати, розвертатися

Фразеологічні синоніми: брати вліво; брати в ліву руч; брати вправо; брати в праву руч; брати лівобіч; брати ліворуч; брати правобіч; брати праворуч; брати соб; брати цабе; брати цоб; повертати на сто вісімдесят градусів; розвертатися кругом; розвертатися навколо своєї осі; розвертати на триста шістдесят градусів; розвертатися на триста шістдесят градусів

Команди: "Вісьта!" — кричать на коней, щоб повернули наліво. "Вішта!", "Віштя!" (т.с.) "Гайта!", "Гайтта!", "Гетта!", "Готьба!"—при повороті коней направо. "Цабе!"—повертають волів праворуч. "Соб!", "Цоб!"—повертають волів ліворуч.

(див. також синонімічний ряд до веліти)

II

див. вертатися; відшкодовувати; спрямовувати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повертати — (змінювати напрямок руху) повертати, розм. завертати. Словник синонімів Полюги
  2. повертати — поверта́ти 1 дієслово недоконаного виду обертати; звертати поверта́ти 2 дієслово недоконаного виду віддавати розм. Орфографічний словник української мови
  3. повертати — (ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) повертатися; (- стежку) скручувати; (- річку) робити коліно; (назад) завертати; (на зиму) іти; (гроші) віддавати, вертати; (зір) відновлювати; (в рабів) перетворювати, обертати. Словник синонімів Караванського
  4. повертати — I -аю, -аєш, недок., повернути, -верну, -вернеш, док. 1》 перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди-небудь, на когось, щось. || Обертати що-небудь іншим боком. || неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повертати — ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. кого, що. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка, .. Словник української мови у 20 томах
  6. повертати — ї́хати (поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу). Ставати немолодим; старіти. Безнадійні думки, що не на ярмарок він їде, а з ярмарку — отже, ні на що більше сподіватися, бо все найкраще, всі творчі вершини лишилися десь далеко позаду... (Ю. Фразеологічний словник української мови
  7. повертати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. повертати — ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка,.. повертає в замку ключ (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  9. повертати — Поверта́ти, -та́ю, -єш сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка