1. Словник української мови Грінченка

повибивати

Повибива́ти, -ва́ю, -єш

гл.

1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте. Рудч. Ск. II. 103.

2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну.

3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повибивати — повибива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повибивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вибити все чи багато чого-небудь. 2》 Ударяючи, витріпати, очистити все чи багато чого-небудь. Повибивати подушки. 3》 Ударами добути з чогось усе чи багато чого-небудь. Повибивати насіння з соняшників. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повибивати — ПОВИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Вибити все або багато чого-небудь. – Не смійтеся, – кажу, – як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю (О. Стороженко); Вона згадала й про голубники, – треба було .. подивитись, чи не повибивав там хто стін (С. Словник української мови у 20 томах
  4. повибивати — ПОВИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вибити все або багато чого-небудь. — Не смійтеся, — кажу, — як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю (Стор., І, 1957, 111); Вона згадала й про голубники, — треба було.. Словник української мови в 11 томах