повиносити
Повиносити, -шу, -сиш
гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував. Рудч. Ск. І. 197.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиносити — повино́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиносити — -ошу, -осиш, док., перех. Винести звідкись, кудись усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиносити — ПОВИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що. Винести звідкись, кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Як коти ті і вдень утешуться [школярі] у чужий садок і повиносять усе з гілками (Панас Мирний); Лесиха повиносила все з хати до сусідів (В. Словник української мови у 20 томах
- повиносити — ПОВИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. Винести звідкись, кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Як коти ті і вдень утешуться [школярі] у чужий садок і повиносять усе з гілками (Мирний, IV, 1955, 78); Слава.. вам, люди з лікарень!... Словник української мови в 11 томах