1. Словник української мови Грінченка

повиточувати

Повиточувати, -чую, -єш

гл.

1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137.

2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиточувати — повито́чувати 1 дієслово доконаного виду виготовити виточуванням усе або багато чогось; вигострити повито́чувати 2 дієслово доконаного виду поволі вицідити, випустити рідину Орфографічний словник української мови
  2. повиточувати — I -ую, -уєш, док., перех. 1》 Виготовити виточуванням усе чи багато чого-небудь. 2》 Вигострити все чи багато чого-небудь. 3》 Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або вибиваючи, зробити в чому-небудь заглибини, виїмки в багатьох місцях. II -ую, -уєш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиточувати — ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. 1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (О. Бойченко). 2. Вигострити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. повиточувати — ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. 1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296). 2. Вигострити все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах