повиточувати
ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех.
1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь.
Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296).
2. Вигострити все або багато чого-небудь.
3. Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або вибиваючи, зробити в чому-небудь заглибини, виїмки в багатьох місцях.
ПОВИТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Поволі вицідити, випустити всю рідину з вузького отвору з усіх або багатьох посудин.
Прокоповичка повиточувала з барилець усі наливки, які були в неї в льоху (Н.-Лев., III, 1956, 74);
// Поступово ви́сипати що-небудь сипке (все до решти) через невеликий отвір.
Уродив мак.. Давай баба ізрізать головки зверху. Зірвала головки, подавила, мак повиточувала (Укр.. казки, легенди.., 1957, 415).
Значення в інших словниках
- повиточувати — повито́чувати 1 дієслово доконаного виду виготовити виточуванням усе або багато чогось; вигострити повито́чувати 2 дієслово доконаного виду поволі вицідити, випустити рідину Орфографічний словник української мови
- повиточувати — I -ую, -уєш, док., перех. 1》 Виготовити виточуванням усе чи багато чого-небудь. 2》 Вигострити все чи багато чого-небудь. 3》 Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або вибиваючи, зробити в чому-небудь заглибини, виїмки в багатьох місцях. II -ую, -уєш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиточувати — ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. 1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (О. Бойченко). 2. Вигострити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- повиточувати — Повиточувати, -чую, -єш гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було. Словник української мови Грінченка