1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повиточувати

повито́чувати

I -ую, -уєш, док., перех.

1》 Виготовити виточуванням усе чи багато чого-небудь.

2》 Вигострити все чи багато чого-небудь.

3》 Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або вибиваючи, зробити в чому-небудь заглибини, виїмки в багатьох місцях.

II -ую, -уєш, док., перех.

Поволі вицідити, випустити всю рідину з вузького отвору з усіх чи багатьох посудин.

|| Поступово висипати що-небудь сипке (все до решти) крізь невеликий отвір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиточувати — повито́чувати 1 дієслово доконаного виду виготовити виточуванням усе або багато чогось; вигострити повито́чувати 2 дієслово доконаного виду поволі вицідити, випустити рідину Орфографічний словник української мови
  2. повиточувати — ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. 1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (О. Бойченко). 2. Вигострити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. повиточувати — ПОВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. 1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296). 2. Вигострити все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  4. повиточувати — Повиточувати, -чую, -єш гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було. Словник української мови Грінченка