повитрушувати

Значення в інших словниках

1. повитрушувати — повитру́шувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. повитрушувати — ПОВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод. Витрусити все або багато чого-небудь. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (І. Нечуй-Левицький); Повитрушували з торби, що було, повечеряли (С. Словник української мови у 20 томах
3. повитрушувати — ви́трясти ду́шу з кого. 1. Будь-якими засобами (перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось.— А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо.— І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Фразеологічний словник української мови
4. повитрушувати — ПОВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. Витрусити все або багато чого-небудь. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (Н.-Лев., І, 1956, 99); Повитрушували з торби, що було, повечеряли (Вас. Словник української мови в 11 томах
5. повитрушувати — Повитрушувати, -шую, -єш гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54. Словник української мови Грінченка