1. Фразеологічний словник української мови

повитрушувати

ви́трясти ду́шу з кого. 1. Будь-якими засобами (перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось.— А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо.— І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Збанацький); Сьогодні ось приїде ..граф Толстой, і він (цар) з нього душу витрясе, а примусить врешті-решт по-справжньому розкопати всю справу (В. Канівець). 2. Украй виснажити, вимучити кого-небудь. (Гострохвостий (тихо):) Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький); А вони (русалки) вхопили його знову, мало з нього не витрясли душу, так обертали в танці (Три золоті сл.); // Уживається як погроза побити, покарати кого-небудь. — Кажи, а то я з тебе душу витрясу! — Іван Федотович припер Касяненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (С. Васильченко); — А мені б тільки пана потіпати, я з нього душу витрясу (П. Панч). повитру́шувати ду́ші (про всіх або багатьох). Це ж можуть і нас погубити за нього, всі душі з нас повитрушують поліцаї, якщо тільки докотиться до них, кого ми тут переховуємо (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитрушувати — повитру́шувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повитрушувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитрушувати — ПОВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод. Витрусити все або багато чого-небудь. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (І. Нечуй-Левицький); Повитрушували з торби, що було, повечеряли (С. Словник української мови у 20 томах
  4. повитрушувати — ПОВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. Витрусити все або багато чого-небудь. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (Н.-Лев., І, 1956, 99); Повитрушували з торби, що було, повечеряли (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. повитрушувати — Повитрушувати, -шую, -єш гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54. Словник української мови Грінченка