повікувати
Повікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повікувати — повікува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- повікувати — -ую, -уєш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повікувати — ПОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку. Котрі тянуть з Кобилицю, Би повікували; Котрі тянуть за панами, Би не дочекали! (з думи). Словник української мови у 20 томах
- повікувати — ПОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку. Котрі тянуть з Кобилицю, Би повікували; Котрі тянуть за панами, ’Би не дочекали! (Укр.. думи.., 1955, 255). Словник української мови в 11 томах