1. Словник української мови Грінченка

повішеник

Повішеник, -ка

м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повішеник — пові́шеник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. повішеник — -а, ч. Те саме, що вішальник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повішеник — Шибеник Словник чужослів Павло Штепа
  4. повішеник — ПОВІ́ШЕНИК, а, ч. Те саме, що ві́шальник 2. – Най повішеника ховає, най люди це місце обминают [обминають] (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  5. повішеник — ВІ́ШАЛЬНИК (той, хто повісився або страчений через повішання), ПОВІ́ШЕНИК, ПОВІ́ШЕНИЙ, ШИ́БЕНИК заст. Присипали його тіло землею в найпоганішому місці.. Словник синонімів української мови
  6. повішеник — ПОВІ́ШЕНИК, а, ч. Те саме, що ві́шальник 2. — Най повішеника ховає, най люди це місце обминают [обминають] (Черемш., Тв., 1960, 43). Словник української мови в 11 томах