поголубити
Поголубити, -блю, -биш
гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поголубити — поголу́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поголубити — -блю, -биш; мн. поголублять; док., перех. Голубити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поголубити — ПОГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. поголу́блять; док., кого, що. Голубити якийсь час. Жде Мотря, не діждеться [Чіпки]... “Мабуть, пішов кудись погуляти .. А, може, назнав кого...” Подумає вона так сама собі, поголубить у серці надію – і безпечно лягає спати (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- поголубити — ПОГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. поголу́блять; док., перех. Голубити якийсь час. Жде Мотря, не діждеться [Чіпки]… «Мабуть, пішов кудись погуляти.. А, може, назнав кого…» Подумає вона так сама собі, поголубить у серці надію — і безпечно лягає спати (Мирний, II, 1954, 218). Словник української мови в 11 томах