поголубити
поголу́бити
-блю, -биш; мн. поголублять; док., перех.
Голубити якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поголубити — поголу́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поголубити — ПОГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. поголу́блять; док., кого, що. Голубити якийсь час. Жде Мотря, не діждеться [Чіпки]... “Мабуть, пішов кудись погуляти .. А, може, назнав кого...” Подумає вона так сама собі, поголубить у серці надію – і безпечно лягає спати (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- поголубити — ПОГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. поголу́блять; док., перех. Голубити якийсь час. Жде Мотря, не діждеться [Чіпки]… «Мабуть, пішов кудись погуляти.. А, може, назнав кого…» Подумає вона так сама собі, поголубить у серці надію — і безпечно лягає спати (Мирний, II, 1954, 218). Словник української мови в 11 томах
- поголубити — Поголубити, -блю, -биш гл. Поласкать. Вх. Зн. 51. Словник української мови Грінченка