подвижницький
Подви́жницький, -а, -е
Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвижницький — подви́жницький прикметник Орфографічний словник української мови
- подвижницький — -а, -е. 1》 Прикм. до подвижник. || Власт. подвижникові. 2》 Самовідданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ “громадою обух сталить та добре вигострить сокиру” (з газ. Словник української мови у 20 томах
- подвижницький — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови
- подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ «громадою обух сталить та добре вигострить сокиру» (Літ. Словник української мови в 11 томах