1. Словник синонімів української мови

подвижницький

САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙ поет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає (у Стефаника) в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її — спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвижницький — подви́жницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подвижницький — -а, -е. 1》 Прикм. до подвижник. || Власт. подвижникові. 2》 Самовідданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ “громадою обух сталить та добре вигострить сокиру” (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ «громадою обух сталить та добре вигострить сокиру» (Літ. Словник української мови в 11 томах
  5. подвижницький — Подви́жницький, -а, -е Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123. Словник української мови Грінченка