1. Словник української мови Грінченка

подзвонитися

Подзвони́тися, -ниться

гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!» Г. Барв. 438.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзвонитися — подзвони́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подзвонитися — ПОДЗВОНИ́ТИСЯ, ниться, недок., безос. ◇ (1) Хай (бода́й) подзвони́лося!, розм. – побажання померти: хай подзвонять над тобою мертвим. Що не по їх, зараз: “щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!” (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах