1. Словник української мови Грінченка

подзвонювати

Подзво́нювати, -нюю, -єш

гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзвонювати — подзво́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подзвонювати — див. дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
  3. подзвонювати — -юю, -юєш, недок. 1》 Дзвонити (у 1 знач.) не дуже сильно або час від часу. 2》 Дзвонити (у 2 знач.) час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подзвонювати — ПОДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. Дзвонити (у 1 знач.) не дуже сильно або час від часу. В тихім ранковім повітрі подзвонює тронка... (О. Гончар); Лихвар .. Словник української мови у 20 томах
  5. подзвонювати — ПОДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. Дзвонити (у 1 знач.) не дуже сильно або час від часу. В тихім ранковім повітрі подзвонює тронка… (Гончар, Тронка, 1963, 254); Лихвар.. Словник української мови в 11 томах