подирчати

Подирча́ти, -чу, -чиш

гл. Подребезжать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подирчати — подирча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подирчати — ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час. Подирчати мотоциклом. Словник української мови у 20 томах