1. Словник української мови у 20 томах

подирчати

ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.

Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час.

Подирчати мотоциклом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подирчати — подирча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подирчати — Подирча́ти, -чу, -чиш гл. Подребезжать. Словник української мови Грінченка