подирчати

подирча́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подирчати — ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час. Подирчати мотоциклом. Словник української мови у 20 томах
  2. подирчати — Подирча́ти, -чу, -чиш гл. Подребезжать. Словник української мови Грінченка