1. Словник української мови Грінченка

подубіти

Подубіти, -біємо, -єте

гл.

1) Окоченѣть. Руки подубіли.

2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подубіти — подубі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. подубіти — -іємо, -ієте і подубнути, -немо, -нете; мин. ч. подубіли, подубли і рідко подубнули; док. 1》 Задубіти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). 2》 розм., рідко. Умерти від холоду (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док., розм. 1. Сильно змерзнувши, втратити чутливість, рухливість тощо (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
  4. подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док. 1. Задубіти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Тепер у хаті холоднеча така, що аж руки подубіли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах