подубіти
подубі́ти
-іємо, -ієте і подубнути, -немо, -нете; мин. ч. подубіли, подубли і рідко подубнули; док.
1》 Задубіти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).
2》 розм., рідко. Умерти від холоду (про всіх чи багатьох).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подубіти — подубі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док., розм. 1. Сильно змерзнувши, втратити чутливість, рухливість тощо (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
- подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док. 1. Задубіти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Тепер у хаті холоднеча така, що аж руки подубіли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- подубіти — Подубіти, -біємо, -єте гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112. Словник української мови Грінченка