1. Словник української мови Грінченка

подутися

Подутися, -дмемося, -дметеся

гл.

1) Надуться, напыжиться (о многихъ).

2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256.

3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подутися — поду́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подутися — подмуся, подмешся і подуюся, подуєшся; мин. ч. подувся, -дулася, -дулося; мн. подулися; наказ. сп. подмися, подмімося, подміться; док., розм. 1》 Дутися якийсь час. 2》 перен. Прибрати поважного, гордовитого вигляду (про всіх чи багатьох). 3》 діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подутися — ПОДУ́ТИСЯ, подму́ся, подме́шся і поду́юся, поду́єшся; мин. ч. поду́вся, дула́ся, ло́ся; мн. подули́ся; наказ. сп. подми́ся, подмі́мося, подмі́ться; док., розм. 1. Дутися якийсь час. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. подутися — ПОДУ́ТИСЯ, подму́ся, подме́шся і поду́юся, поду́єшся; мин. ч. поду́вся, дула́ся, ло́ся; мн. подули́ся; наказ. сп. подми́ся, подмі́мося, подмі́ться; док., розм. 1. Дутися якийсь час. 2. перен. Словник української мови в 11 томах