1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подутися

поду́тися

подмуся, подмешся і подуюся, подуєшся; мин. ч. подувся, -дулася, -дулося; мн. подулися; наказ. сп. подмися, подмімося, подміться; док., розм.

1》 Дутися якийсь час.

2》 перен. Прибрати поважного, гордовитого вигляду (про всіх чи багатьох).

3》 діал. Потьмяніти, затуманитися (про все чи багато чого-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подутися — поду́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подутися — ПОДУ́ТИСЯ, подму́ся, подме́шся і поду́юся, поду́єшся; мин. ч. поду́вся, дула́ся, ло́ся; мн. подули́ся; наказ. сп. подми́ся, подмі́мося, подмі́ться; док., розм. 1. Дутися якийсь час. 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. подутися — ПОДУ́ТИСЯ, подму́ся, подме́шся і поду́юся, поду́єшся; мин. ч. поду́вся, дула́ся, ло́ся; мн. подули́ся; наказ. сп. подми́ся, подмі́мося, подмі́ться; док., розм. 1. Дутися якийсь час. 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  4. подутися — Подутися, -дмемося, -дметеся гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися. Словник української мови Грінченка