1. Словник української мови Грінченка

подушити

Подуши́ти, -шу́, -шиш

1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24.

2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подушити — подуши́ти 1 дієслово доконаного виду умертвити багатьох; душити якийсь час подуши́ти 2 дієслово доконаного виду обприскати духами Орфографічний словник української мови
  2. подушити — -душу, -душиш, док., перех. 1》 Душачи, умертвити, задушити всіх чи багатьох. 2》 Фізично знищити всіх чи багатьох. 3》 Душити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подушити — ПОДУШИ́ТИ¹, душу́, ду́шиш, док. 1. кого. Умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання усім або багатьом. А послі Ремових він воїв По одному всіх подушив (І. Словник української мови у 20 томах
  4. подушити — ПОДУШИ́ТИ¹, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Душачи, умертвити, задушити всіх або багатьох. А послі Ремових він воїв По одному всіх подушив (Котл., І, 1952, 225); [Відьма:] Наплодила, наводила [дітей], Та нема де діти: Чи то потопити? Чи то подушити? (Шевч. Словник української мови в 11 томах