1. Словник української мови Грінченка

позав'язувати

Позав'язувати, -зую, -єш

гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позав'язувати — позав'я́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позав'язувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все чи багато чого-небудь). || Упакувавши, ув'язавши в що-небудь усе чи багато чогось, скріпити, стягти кінці вузлом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позав'язувати — ПОЗАВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав'язати (все або багато чого-небудь). Назад руки позав'язували [новобранцям] (П. Чубинський); Ловили [пастушки] сорочками, позав'язувавши рукава, пічкуриків, били .. Словник української мови у 20 томах