1. Словник української мови Грінченка

позазичати

Позазича́ти, -ча́ю, -єш

гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позазичати — позазича́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. позазичати — ПОЗАЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., (собі) чого, (собі) що, діал. Набрати в борг багато чого-небудь (грошей, харчів тощо); напозичати. Словник української мови у 20 томах