позазичати
позазича́ти
дієслово доконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позазичати — ПОЗАЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., (собі) чого, (собі) що, діал. Набрати в борг багато чого-небудь (грошей, харчів тощо); напозичати. Словник української мови у 20 томах
- позазичати — Позазича́ти, -ча́ю, -єш гл. Занять (во множествѣ, о многихъ). Словник української мови Грінченка