позволити

Значення в інших словниках

1. позволити — позво́лити дієслово доконаного виду дозволити розм. Орфографічний словник української мови
2. позволити — Позво́лити, позваля́ти. Дозволити. Кілько по тих містах є невдоволених з такого ладу Русинів, котрі й нарікають, і пишуть о тім по часописях; самі ж дійстно на місци соромлять ся поговорити з міщанином, бо їм їх бюрократична пиха на се не позваляє. Українська літературна мова на Буковині
3. позволити — ПОЗВО́ЛИТИ див. позволя́ти. Словник української мови у 20 томах
4. позволити — Позволь собаці під стіл, а вона лізе на стіл. Про людей, що хотять вищого становища як заслужили, чи здібні до нього, чи ні. Позволив зварити сало у своїй капусті. Удає добродія, щоб використати. Приповідки або українсько-народня філософія
5. позволити — ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч. Словник синонімів української мови
6. позволити — ПОЗВО́ЛИТИ див. позволя́ти. Словник української мови в 11 томах